про компанію  |  контакти  |  публікації
English | Русский
Бізнес Рішення
Нагальні питання задавайте одразу..
(044) 502-51-59
Хмм... Алло
 

 

  Мобільний зв'язок на підприємстві та його «зв'язок» з господарською діяльністю.

ЧАСТИНА ІІ


Розглянемо декілька можливих варіантів використання мобільного зв'язку на підприємстві.


  1. Мобільний телефон + Sim належать співробітнику підприємства.


Розглянемо перший варіант використання мобільного зв'язку на підприємстві, коли ні мобільні номери, ні самі телефонні апарати не належать підприємству, як на праві власності, так і не використовуються ним на підставі договору оренди.

У зв'язку з неможливістю доведення зв'язку даних витрат з господарською діяльністю, з точки зору оподаткування, їх потрібно класифікувати як фінансування особистих потреб працівників. А згідно з п.п. 5.3.1 Закону України від 28.12.1994 за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" не включаються до складу валових витрат, витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Також, згідно з п.п. 7.4.4 Закону України від 03.04.1997 за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість": «Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту», тому при неможливості доведення зв'язку з господарською діяльністю – відсутнє право на податковий кредит з ПДВ.

Оплачені телефонні переговори класифікуватимуться згідно з п.п. «е» п.п. 4.2.9 Закону України від 22.05.2003 за № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" як дохід працівника, отриманий від роботодавця як додаткове благо з обкладенням його податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15. При цьому працедавець - податковий агент також зобов'язаний відобразити суму (вартість) наданих своєму працівнику зазначених додаткових благ у податковому розрахунку ф. N 1ДФ за ознакою доходу 09.

Якщо такі виплати набудуть регулярного характеру, є вірогідність, що їх буде прирівняно до витрат на оплату праці з необхідністю нарахування та утримання внесків до Пенсійного фонду та до фондів соціального страхування на підставі п.п. 2.3.4 Інструкції № 5 «Зі статистики заробітної плати».

Не виключаємо варіант, коли в колективному або трудовому договорі передбачено відшкодування особистих витрат працівника на мобільний зв’язок, тоді ці виплати здійснюються у зв’язку з відносинами трудового найму. До нарахованих сум застосовуються норми п. 3.4 та 3.5 Закону України від 22.05.2003 за № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", згідно з якими об'єктом оподаткування ПДФО є сума такої заробітної плати, з урахування «натурального» коефіцієнта (у 2010 році – 1,7647), зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи. Також, згідно з п.п. 5.6.1. Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" платник податку має право включити суму витрат понесених на відшкодування мобільного зв'язку працівнику включити до складу валових витрат підприємства.



  1. Мобільний телефон співробітника + Sim підприємства


Використовувати мобільний телефон співробітника підприємство може офіційно, оформивши з ним договір оренди мобільного телефону, чи користуватися мобільним співробітника безоплатно, без будь-яких документальних підтверджень.

Маємо твердження, що користування мобільним зв'язком можливе лише при наявності двох елементів, а саме мобільного телефону та активованої картки. Тож, ні маючи на балансі, ні по договорам оренди мобільних телефонів підприємство, а саме його співробітники – не мають змоги користуватись послугами мобільного зв'язку. В результаті, ми повертаємось до порядку оподаткування витрат на мобільний зв'язок, відповідно як в першому варіанті.

На дане твердження можна не звертати увагу та включати до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ. Але існує велика вірогідність при податкових перевірках зняття податкового кредиту та валових витрат, а також донарахування ПДФО. Лише при наявності можливості, часу та бажання можна довести свою точку зору в судовому порядку.

Як приклад, можна навести постанову Київського апеляційного господарського суду від 1 лютого 2005 р. у справі № 25/449, де сказано: «Закон не ставить у залежність збільшення валових витрат платника податку на суму, сплачену за послуги від наявності на балансі такого платника спеціальних пристроїв для отримання таких послуг». Тобто, якщо мобільних телефонів на балансі підприємства немає, то фактично це не є підставою можливості/неможливості віднесення витрат до складу валових.

В даному випадку – справа виграна, чи вистачить Вам сил на боротьбу – обираєте самі.

Інший випадок, коли підприємство оформляє з працівником договір оренди їх мобільних телефонів з оптимальним для обох сторін розміром орендної плати. При цьому даний договір укладається письмово, з дотриманням обов'язкових умов: предмет оренди, строк оренди, плату за користування предметом договору, порядок передачі орендованого майна, строк дії договору та інше, передбачене § 1 глави 58 «Найм (оренда)» Цивільного кодексу України від 16.01.2003 за № 435-IV.

При визначенні розміру орендної плати, при умові, що орендодавець – фізична особа, неплатник податку на прибуток необхідно пам'ятати про «звичайноцінові» норми п. 7.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22 травня 1997 року № 283-ВР і п. 4.2 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р.. Але не забувати, що звичайна ціна — це ціна, визначена сторонами договору, і що вона відповідає рівню справедливих ринкових цін. Доводити зворотне, при проведенні податкових перевірок, повинні саме представники податкових органів, про що прямо вказано в п.п. 1.20.8 Закону України від 28.12.1994 за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)".

Згідно з п.п. «е» п. 1.3 Закону України від 22.05.2003 за № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід від надання в оренду мобільного телефону — це дохід фізичної особи із джерелом його походження з України, він включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника і обкладається податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15 %. При цьому юридична особа — орендар є податковим агентом орендодавця у зв’язку з нарахуванням йому доходу від надання в оренду мобільного телефону. Нарахований податок перераховується до бюджету одночасно з виплатою доходу. Якщо нарахований дохід не виплачується, то утриманий податок з доходів підлягає перерахуванню у строки, установлені для місячного звітного періоду, тобто протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного періоду, згідно з п.п. 8.1.2 Закону України від 22.05.2003 за № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб".

Орендна плата не є елементом фонду оплати праці, тому внески до Пенсійного фонду та до фондів соціального страхування не нараховуються та не утримуються.

В податковому обліку витрати на виплату орендної плати включаються валових витрат на підставі п.п. 5.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22 травня 1997 року № 283-ВР за датою нарахування орендного платежу згідно з п.п. 7.9.6 цього Закону, а в бухгалтерському обліку — до складу витрат звітного періоду.

При цьому витрати на послуги мобільного зв'язку, при наявності підтвердних документів в повному об'ємі включається до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ платника податку.

  1. Мобільний телефон + Sim підприємства


Відображення в обліку послуг мобільного зв'язку

Послуги мобільного зв'язку можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише у разі, якщо вони використовуються ним виключно у цілях, що відповідають визначенню господарської діяльності, згідно з п. 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22 травня 1997 року № 283-ВР, за наявності відповідних документів, які підтверджують ці витрати та використання мобільного зв'язку виключно у виробничих цілях, згідно з переліком визначеним на початку статті. Відповідно, за наявності всіх підтверджуючих документів, маємо право на податковий кредит з ПДВ.

Податок на додану вартість, сплачений при придбанні мобільного телефону, на підставі підпункту 7.4.1 Закону України від 03.04.1997 за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" включається до складу податкового кредиту за наявності податкової накладної.

Таким чином, при дотриманні вищезазначених умов витрати по послугах мобільного зв'язку можуть бути включені до складу валових витрат, а податок на додану вартість в вартості їх ціни - до складу податкового кредиту.

Відображення в обліку вартості мобільних телефонів

Вартісний критерій, за яким мобільний телефон відноситься до складу основних засобів або малоцінних необоротних матеріальних активів, встановлюється в наказі про облікову політику підприємства.

Тому в залежності від вартості та строку використання в бухгалтерському обліку їх можна обліковувати:

  1. відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби», якщо мобільні телефони підпадають під визначення основних засобів, наведене в цьому Положенні: якщо вони є матеріальними активами, які підприємство утримує з метою використання їх для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року) та на їхню вартість нараховується знос, відповідно до строку корисного використання і за методом, визначеним підприємством самостійно (п. 25 і 25 П(С)БО 7);
  2. або відносяться до до малоцінних необоротних матеріальних активів (пп. 5.2.2 П(С)БО 7), тоді їх первісна вартість визначається згідно з пунктами 9—14 П(С)БО 9 «Запаси». У разі його віднесення до МНМА амортизація згідно з пунктом 27 П(С)БО 7 нараховується за одним з двох методів у розмірі:
  • - 50 % амортизованої вартості в першо-му місяці використання об'єкта, решта 50 % у місяці вибуття, тобто списання з балансу;
  • - 100 % амортизованої вартості в першому місяці використання об'єкта.


Відображення операцій в податковому обліку відбувається наступним чином:

  1. мобільний телефон відповідає критеріям пп. 8.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22 травня 1997 року № 283-ВР, а саме: основні фонди — це матеріальні цінності, призначені платником податку на прибуток для використання в господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких перевищує1000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом. При цьому суму витрат з його придбання (за винятком сум ПДВ, сплачених продавцеві), збільшується балансова вартість групи 4 основних фондів, згідно з пп. 8.4.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22 травня 1997 року № 283-ВР);
  2. мобільний телефон, відповідає критеріям: витрати на придбання матеріальних цінностей, призначених для використання в гос­подарській діяльності, вартість яких не перевищує 1000,00 грн, незалежно від тривалості передбачуваного строку корисного використання, то такі витрати включаються до валових витрат платника податку на прибуток і, більше того, враховуються для цілей використання п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22 травня 1997 року № 283-ВР.



Олексій Давиденко                                                       ТОВ «АФ «Бізнес-Рішення» 

Стаття опублікована в системі "Ліга-Закон"  в листопаді 2010 року

Аудиторські послуги  |  Бухгалтерські послуги  |  Вартість послуг
©2018 Українська група «Бізнес Рішення».
Всі права захищені.