про компанію  |  контакти  |  публікації
English | Русский
Бізнес Рішення
Нагальні питання задавайте одразу..
(044) 502-51-59
Хмм... Алло
 

 

             Правовідносини з підрозділом юридичної особи

 

Наше підприємство зареєстроване й орендує офіс у Києві.

Чи маємо ми можливість організувати в іншому місті робоче місце торговому та технічному штатному працівникові нашого підприємства (без реєстрації представництва або філії), тобто орендувати офісне приміщення.

Які і куди податки при цьому ми маємо сплачувати (зокрема, земельний), чи є особливості у податковій звітності нашого підприємства, нарахуванні зар. плати, чи відносяться на валові витрати оренда офіса в іншому місті, послуги зв'язку, Інтернету, комунальні послуги?

 

 

             У відповідь на Ваш запит, щодо можливості організації робочого місця торговому та технічному штатному працівнику на території іншої адміністративно-територіальної одиниці без реєстрації представництва або філії, а також порядку його реєстрації та оподаткування, ми підготували наступну відповідь.

            На підставі частини третьої ст. 64 Господарського кодексу, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників i штатний розпис.

            Підприємство може створювати за межами свого місцезнаходження як відокремлені підрозділи (філії, представництва), так i структурні підрозділи, що не мають ознак відокремлених підрозділів (дільниці, цехи, відділи).

            Відповідно до ст. 64 Господарського кодексу підприємство може створювати:

    • виробничі структурні підрозділи (відділення, дільниці, бригади тощо);
    • функціональні структурні підрозділи апарату управління (управління, відділи, служби тощо);
    • відокремлені підрозділи – філії, представництва, відділення тощо.

            У відповідності до чинного законодавства України, з перелічених вище підрозділів підприємства, до суб’єктів господарювання можна віднести лише відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення тощо) – частина друга ст. 55 Господарського кодексу.   

           Виробничі та функціональні структурні підрозділи (відділ, управління, бригада, дільниця) істотно відрізняються від відокремлених підрозділів i не є суб’єктами господарювання.

            Повідомляємо, що відмінність Структурного підрозділу від відокремлених підрозділів (філій, представництв) характеризується рядом ознак, а саме:

    •  відсутність у власності відокремленого/власного майна i, відповідно, відокремленого балансу;
    •  керівник позбавлений права укладати (підписувати) будь-які угоди, в тому числі трудові (однак може видавати накази, обов’язкові для своїх підлеглих); головне підприємство не надає керівнику такого   підрозділу довіреності діяти від імені головного підприємства;
    •  відсутність рахунків в банках i відсутність права на здійсння фінансових операцій;
    •  такий підрозділ не несе відокремленої відповідальності за свої дії.

            Такі підрозділи підприємства є часткою підприємства, входять до його структури, здійснюють діяльність на підставі положення, затвердженого директором підприємства, і очолюються керівниками, які призначаються (затверджуються) на посаду директором підприємства. Відомості про них не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та не мають власного коду ЄДРПОУ.

            У разі необхідності працівники виробничого структурного підрозділу, що не має ознак відокремленого підрозділу, можуть в індивідуальному порядку отримувати певні матеріальні цінності для виконання своїх трудових обов’язків у порядку, встановленому КЗпП (у межах трудового договору). Подібне не може розглядатися як наділення майном саме виробничого підрозділу i ніяк не змінюватиме його статус.

            Згідно з листом ДПА № 4816/6/29-0116 від 20.07.2001 р., якщо в іншому місті створено саме структурний, а не відокремлений підрозділ підприємства, то податки, збори, інші платежі, які відповідно до чинного законодавства підлягають внесенню до відповідних бюджетів за місцезнаходженням цього структурного підрозділу, повинні сплачуватись до Держбюджету України та бюджетів територіальних громад безпосередньо підприємством. При цьому саме підприємство, а не зазначений структурний підрозділ, зобов’язане стати на облік у відповідних територіальних органах державної податкової служби як платник окремих податків.

Стосовно нижче приведених податків і зборів маємо наступні офіційні тлумачення від офіційних джерел.

 Плата за землю:

відповідно до ст. 14 і 17 Закону України «Про плату за землю» зі змінами і доповненнями, подається податкова декларація і сплачується податкове зобов'язання по земельному податку, а також орендній платі за землю державної і комунальної власності по місцезнаходженню земельної ділянки.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища:

У пунктах 7.2, 7.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого сумісним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України і ДПАУ від 19.07.99 р. № 162/379, щодо філіалів, які входять до складу підприємства – платника збору і не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, чітко вказано: головні підприємства по місцю своєї податкової реєстрації (місцю перебування на податковому обліку в органах ДПС) надають податкові розрахунки збору і сплачують збір за здійснені такими філіалами викиди (скидання, розміщені відходи).

Комунальний податок:

Як передбачено ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. № 56-93, місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Тому, вирішуючи питання сплати/несплати філією комунального податку за місцем її розташування, необхідно звернутися до рішень місцевих рад, які регулюють порядок справляння цього податку на території даної територіальної громади. Їх норми, як правило, включають до кола платників комунального податку також філії юридичних осіб, які розташовані на території місцевої громади.

Податок з доходів фізичних осіб:

Оскільки трудові договори з працівниками підприємство укладає від свого імені, то воно є працедавцем і має зобов’язання з виплати заробітної плати своїм працівникам, а також є податковим агентом для своїх працівників. Крім того, про порядок сплати (перерахування) філіями податку з доходів фізичних осіб до бюджету йдеться у листі від 23.01.2008 р. № 566/6/17-0216. У ньому ДПАУ зазначає, що у випадку, коли філія не є уповноваженим підрозділом щодо сплати ПДФО, то за таку філію всі обов'язки податкового агента має виконувати головне підприємство.

Валові витрати:

Оскільки витрати по заробітній платі несе саме головне підприємство, то ці витрати включаються до складу валових витрат головного підприємства, незважаючи на той факт, що вони пов'язані з організацією господарської діяльності відповідного структурного підрозділу, згідно пп. 5.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Якщо витрати по оренді офісу понесені в іншому місці, послуги зв'язку, Інтернет, комунальні послуги використовуються у господарській діяльності підприємства і підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку зг. п. 5.1, пп. 5.2.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року зі змінами і доповненнями, то такі витрати в повному обсязі включаються до складу валових витрат.

 

Фонд соціального страхування з тимчасової працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття:

Якщо відокремлений підрозділ самостійно не проводить розрахунки по оплаті праці, то йому не потрібно ставати на облік в відділеннях Фондів.

Пенсійний фонд України:

Оскільки трудові угоди укладаються з робітниками головним підприємством, яке і нараховує і виплачує заробітну плату, страхувальником виступає саме головне підприємство, і відповідно, структурні підрозділи не підлягають обліку в органах Пенсійного фонду.

 

З іншого боку, підрозділам, що розміщені на значній відстані від керівного органу юридичної особи, доцільно надавати певної самостійності. Інакше виникає певна складність в організації документообігу підприємства, має місце необхідність в постійному прийманні/передачі (внутрішньому обігу) всіх документів. Відсутність права у керівника віддаленого підрозділу на самостійне укладення договорів призводить до втрати часу та коштів як при розробці та узгодженні пунктів договорів, так і при їх підписанні; постають питання забезпечення безперебійного зв'язку; здійснення заходів для оперативного прийняття рішень; з'являються транспортні та інші проблеми при виконанні функцій, покладених на підрозділ підприємством. Тому, як правило, підрозділи, що розміщені на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, є відокремленими підрозділами.

 

 

                                             

Аудиторські послуги  |  Бухгалтерські послуги  |  Вартість послуг
©2017 Українська група «Бізнес Рішення».
Всі права захищені.