про компанію  |  контакти  |  публікації
English | Русский
Бізнес Рішення
Нагальні питання задавайте одразу..
(044) 502-51-59
Хмм... Алло
 

 

Вимоги до збільшення статутного капіталу господарського товариства учасником-фізичною особою за рахунок майнових прав інтелектуальної власності, а саме Патентів (деклараційних патентів) на винаходи, корисні моделі.

            

            Вивчаючи альтернативні шляхи збільшення статутного капіталу господарських товариств (крім акціонерних товариств), за відсутності вільних грошових коштів, як один із варіантів розглянемо збільшення статутного капіталу товариства за рахунок Патентів на винаходи, корисні моделі (далі – Патенти).

            Відповідно до ст. 424 "Цивільного кодексу України" від 16.01.2003, № 435-IV:

« …Майновими правами інтелектуальної власності є:

  1. право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
  2. виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;
  3. виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
  4. інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом…»

            Згідно з Наказом Міністерства освіти і науки "Про затвердження Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель" від 15.03.2002 N 197: «Патент (деклараційний патент) на винахід, корисну модель – охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель).».

            В свою чергу, у відповідності до Положення(Стандарту) бухгалтерського обліку №8 патенти, для цілей обліку є нематеріальним активом (Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований).

            Законодавчо встановлено декілька визначень терміну Нематеріальні активи:

  1. Закон України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" від 14.09.2006 N 143-V: «…об'єкти інтелектуальної, у тому числі промислової, власності, а також інші аналогічні права, визнані в порядку, встановленому законодавством, об'єктом права власності…»;
  2. Наказ "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку" від 18.10.1999 N 242: «…немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований…».

Тому внесення таких нематеріальних активів до статутного капіталу дозволяє:

  1. сформувати значний за розмірами статутний капітал без залучення грошових коштів та забезпечити доступ до кредитів та інвестицій;
  2. суб'єктам інтелектуальної власності ставати засновниками (учасниками) юридичної особи без залучення грошових коштів.

Але, щодо збільшення нематеріальними активами статутного капіталу, слід звернути увагу на те, що не всі господарські товариства мають таку можливість. Існує пряма заборона фінансовим установам на формування та сплату статутного капіталу,  іншими, ніж грошовими коштами, шляхами (ст. 9 Закону України від 12.07.2001, № 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".).

        При внесенні до статутного капіталу нематеріальних активів відповідно до ст. 115 Цивільного кодексу України такі права або майно підлягають грошовій оцінці за домовленістю між учасниками створюваного товариства або незалежній експертній оцінці у визначених Законом випадках. Зокрема, перелік таких випадків містить ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну та оціночну діяльність».

            Учасники мають право на власний вибір:

    • або самостійно оцінити майно, що вноситься ними до статутного капіталу господарського товариства, і скласти про це відповідний акт;
    • або звернутися до професійного оцінювача (як це зобов'язані робити підприємства із часткою держвласності), але це, звичайно, вимагатиме додаткових витрат;
    • або передати майно за балансовою вартістю (для юридичних осіб)  на дату такої передачі.

            Важливо зазначити, що під час передання об’єктів права інтелектуальної власності потрібно:

    •      перевірити, чи передбачені в статутних документах: можливість формування (збільшення) статутного капіталу без залучення грошових коштів, шляхом  внесення об’єктів права інтелектуальної власності; порядок вилучення об’єктів права інтелектуальної власності зі статутного капіталу. У разі відсутності необхідно внести відповідні зміни до правоустановчих документів;
    •       укласти договір про передання (відчуження) об’єктів права інтелектуальної власності.

У статті 1113 Цивільного Кодексу зазначено, що за договором про передання майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на умовах, визначених договором.

Відповідно до частини 2 ст. 1114 Цивільного Кодексу державній реєстрації підлягає факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до ЦК або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації.

            Договір на передачу прав має бути оформлений в письмовій формі і зареєстрований Державним департаментом інтелектуальної власності. Відповідно до цього договору власник патенту винаходу, корисної моделі, промислового зразку безповоротно та назавжди передає іншій особі права на об’єкт інтелектуальної власності на визначених договором умовах і відповідно діючому законодавству.

            Договір на передачу виключних прав обов’язково має містити:

    • точно визначені сторони, що заключають цей договір;
    • предмет договору, тобто стосовно чого укладають договір;
    • зазначено який саме об’єкт інтелектуальної власності передається, тобто необхідно вказати номера патентів на винахід, промисловий зразок або корисну модель.

 При внесенні нематеріальних активів, а в даному випадку –  Патентів, необхідно  перевірити:

  1. чи є вони чинними та терміни дії таких патентів;
  2. можливість використання патентів у господарській діяльності товариства;
  3. власників патентів та чи не існують права третіх осіб стосовно патентів, підтверджені договорами застави, ліцензійними договорами та ін.

Розглянемо облік операцій в бухгалтерському та податковому обліку для випадків, коли інвестором виступає фізична особа.

Згідно із пунктом 1.2 статті 1 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб": «дохід визначено як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду, як на території України, так і за її межами».

            Посилаючись на норми підпункту 8.4.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994, № 334/94-ВР, ДПАУ зазначає, що для фізичної особи, яка вносить до статутного фонду підприємства власне майно, така операція розглядається як продаж цього майна. По аналогії до рухомого майна, на думку «єдиної бази знань» ДПІ, прирівнюються нематеріальні активи. Оподаткування доходів, одержаних від продажу рухомого майна, регламентується статтею 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889.

            Підприємство, яке в обмін на внесене до його статутного фонду рухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, згідно із п. 1.15 ст. 1 Закону є податковим агентом щодо вартості такого майна (Лист, Державна податкова адміністрація, від 13.02.2008, № 2251/Б/17-0714 "Щодо оподаткування внесків до статутного фонду юридичної особи"). Тобто, підприємство самостійно повинно сплатити податок з доходу фізичних осіб, при цьому сума податку обчислюється виходячи з вартості рухомого майна, внесеного в статутний фонд компанії.

             При цьому, відповідно до  п. 12.1 ст. 12 закону 889, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року об'єкта рухомого майна, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону N 889 (15%).

            Учасники господарського товариства на власний розсуд вирішують за якою вартістю оцінювати внески чи за вартістю запропонованою оцінщиками, чи за вартістю самостійної оцінки. Існує пряма залежність: більший вклад в господарське товариство – більша база обкладання ПДФО.

Емітент корпоративних прав

На підставі статуту та установчих документів, на суму, зареєстровану в державному реєстрі, потрібно відобразити збільшення статутного капіталу на рахунку бухгалтерського обілку 40 «Статутний капітал», а також відобразити заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства на рахунку 46 «Неоплачений капітал».

Якщо сплата статутного капіталу здійснюється нематеріальними активами, то, згідно з пунктом 14 П(С)БО 8 "Нематеріальні активи": «Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 11 Положення (стандарту) 8  "Нематеріальні активи"». А саме: «Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.»  

                Нарахування амортизації у бухгалтерському обліку здійснюється протягом терміну їх корисного використання, але не більше 20 років. Враховуючи обмеження для окремих видів документів, а саме для патентів – 7 років. Згідно з п. 27 П(С)БО №8 у бухгалтерському обліку, на відміну від податкового, нарахування амортизації нематеріальних активів може здійснюватись за одним із методів нарахування амортизації основних засобів відповідно до п. 26 П(С)БО №7 «Основні засоби», враховуючи умови отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу, як і в податковому обліку. Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним до експлуатації, а припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

            Термін корисного використання нематеріального активу встановлюється підприємством самостійно. При цьому слід врахувати:

    •     терміни корисного використання подібних активів;
    •     моральний знос, який передбачається;
    •     правові або інші подібні обмеження відносно термінів його використання;
    •     очікуваний термін корисного використання;
    •    залежність терміну корисного використання нематеріального активу від терміну корисного використання інших активів підприємства.

             Якщо підприємство не визначає обмеження терміну, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (або їх еквівалентів) від використання нематеріальних активів, то такі нематеріальні активи відносяться до активів з невизначеним строком корисного використання. Амортизація за такими об'єктами не нараховується.

              Відповідно до порядку застосування типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності оформлюється Актом введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-1). Інформація із зазначеного Акта заноситься в Інвентарну картку обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-2), яка оформлюється бухгалтерською службою підприємства на кожний об’єкт чи групу однотипних за призначенням та умовами використання об’єктів права інтелектуальної власності. У наведених документах зазначаються правові умови введення об’єкта права інтелектуальної власності в господарський оборот, тобто назва документації, згідно з якою такий об’єкт вводиться в господарський оборот (договір на використання майнових прав інтелектуальної власності, ліцензійний договір тощо).

    Стосовно оподаткування податком на прибуток у емітента корпоративних прав:

                Згідно з пп. 8.3.9. п.8.3  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 року №283/97-ВР, Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації. Згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статті протягом строку, який визначається платником податку самостійно, виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Враховуючи обмеження для окремих видів документів, а саме для патентів – 7 років. Амортизаційні відрахування здійснюються до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

            Відповідно до пп. 4.2.5 Закону про прибуток, не включаються до складу валових доходів: «Суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи». А, відповідно до п. 1.28, майно, внесене до статутного фонду в обмін на корпоративні права, є прямою інвестицією.

            Також, відповідно до норм Закону про прибуток, отриманий внесок до статутного фонду не відносять до складу валових витрат.

Згідно з нормами абзацу другого пп. 8.4.11 Закону про прибуток: «До придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп».

            А відповідно до пп. 8.1.2. Закону про прибуток, витрати на придбання основних нематеріальних активів для власного виробничого використання підлягають амортизації.

              

Внесок НМА до статутного капіталу підприємства


п/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дебет

Кредит

ВД

ВР

1

Відображено оголошений розмір статутного капіталу (згідно з установчими документами)

46

40

-

-

2

Внесено до статутного капіталу фізичною особою патент

124

46

-

-*

* Зі звітного періоду, наступного за періодом оприбутковування, на первісну вартість активів  нараховується амортизація в бухгалтерському і податковому обліку.

 

   Стосовно оподаткування ПДВ:

  1.  Інвестор – фізична особа, не платник ПДВ. З цього випливає, що право на податковий кредит – відсутнє.

 

 

Олексій Давиденко                                                               ТОВ «АФ «Бізнес-Рішення»

Стаття опублікована в системі "Ліга-Закон"  в серпні 2010 року

Аудиторські послуги  |  Бухгалтерські послуги  |  Вартість послуг
©2018 Українська група «Бізнес Рішення».
Всі права захищені.